Анотація власного педагогічного досвіду
Тема досвіду формування екологічної
культури особистості, залучення учнів до активної екологічної діяльності
Обґрунтування актуальності
досвіду, його практичної значущості для підвищення якості та результативності
навчально-виховного процесу. Дана тема актуальна, тому що нас хвилює екологічний стан
навколишнього середовища. Це питання
хвилює не тільки гуртківців, але й учнів нашої школи, тому виникає необхідність навчити дітей здобувати та
осмислювати інформацію, пізнавати навколишній світ, робити нові відкриття в
ньому, проявити інтерес до життя природи, почувати себе її частиною.
В зв’язку з цим зростає потреба в творчій, інтелектуальній особистості,
яка постійно поповнює знання, уміння, навички,
оволодіває новими способами комбінування здобутими знаннями. Відповідальна
функція щодо формування
відповідних основ наукового світогляду, творчого відношення молоді до праці
покладається на позашкільну освіту.
Саме позашкільна освіта зараз по-справжньому є значущим
життєвим простором дитини: тут вона не готується до життя, як вважали раніше, а
повністю живе, і тому всю діяльність закладу слід вибудовувати так, щоб сприяти
становленню особистості як проектувальника й активного творця свого
майбутнього. Головним її завданням є виховання відповідальної особистості, яка
здатна до саморозвитку, самостійного, незалежного будування власної долі,
налагодження стосунків зі світом особистості, яка спроможна реалізувати своє
призначення через власний вибір. Тому в теорії та практиці навчання особливо
гостро постає питання розвитку творчих здібностей дитини.
Важливе значення в позашкільній освіті є робота гуртка, яка має
забезпечити нормальне функціонування й розвиток дитячого організму. Він не тільки навчає, але й виховує. Головне на
гуртку – виховання допитливості, прагнення пізнати непізнане, дізнатись
нове про відоме.
Сьогодні в роботі
гуртків створюються всі умови для розвитку та підтримки юних талантів і
обдарувань, для виховання творчої особистості, формування у гуртківців екологічних
знань, розширення їх світогляду, задоволення потреб дітей і молоді у прищепленні
їм навичок свідомої екологічної культури та застосуванні набутих знань на
практиці. Позашкільна освіта, яку здобувають вихованці в гуртках еколого-натуралістичного
напрямку, не розглядається як додаток до школи, а цілком самостійний вид
освіти, який свідомо обирається школярем.
Працюючи керівником гуртка вже 13 років, навчаю дітей не
тільки здобувати і поповнювати знання та уміння, а й логічно, конструктивно та
творчо мислити. Творча і педагогічна майстерність зростає разом із
успіхами вихованців, що підживлює
впевненість у правильності вибору форм і методів навчання і виховання. Розпочинаю
свою роботу з учасниками гуртка з вивчення індивідуальних особливостей кожного.
Мене цікавить не лише питання навчання та ставлення до нього, а рівень
вихованості учня, його ставлення до людей різних професій, батьків, друзів,
самого себе. І тому у перші тижні роботи з набраною групою, намагаюсь провести
якомога більше різноманітних справ: екскурсії, походи, прогулянки, диспути. Це
допомагає мені сформувати дитячий колектив і спланувати навчальну та виховну
роботу гуртка, враховуючи потреби вихованців. До складу гуртка входять діти з
різних класів, тому приділяю велику увагу згуртуванню дитячого колективу,
створенню в ньому позитивного морально-психологічного клімату, адаптації кожної
дитини в новому колективі.
Ураховуючи
рівень підготовленості дітей, створюю можливості для творчого зростання кожного
вихованця. З цією метою використовую диференційований підхід до використання
наявних методів і прийомів включення дітей у творчий процес. Прагну до того,
щоб їх схильності, виявлені на
початковому рівні навчання, переросли в стійкий інтерес, а потім і в
організоване творче зростання. Крок за кроком,
через невеликий успіх дитини показую їй поступове сходження на вершину
майстерності.
До розв’язання потреби
творчого зростання вихованців ставлю такі завдання:
1
особистісно-орієнтований підхід до організації навчання;
2
використання інтерактивних форм навчання;
3
формування проектної культури виховання;
4
плекання психології успіху;
5
створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу.
Актуальність
досвіду полягає у розкритті тісного зв’язку живої природи з
людиною, що проходить через свідомість кожного вихованця, формування його
особистості, стимулюючи самостійні пошуки нових знань,
дослідницько-експериментальну діяльність, відкритті для себе таємниць живої
природи, активізації мислення й творчих здібностей. Формування діяльної
особистості на загальноосвітньому етапі виховання екологією, базується на
мисленні, прагненні до самопізнання та самоствердження через
дослідницько-експериментальну діяльність. Це передбачає застосування комплексу
традиційних і новітніх форм та методів роботи, інтегрованих занять, які
розширюють кругозір вихованців, дають змогу побачити зв’язок природи із
життям людини.
Система педагогічних дій
(організаційні форми, прийоми, методи навчання і виховання).
В своїй роботі я використовую
активні методи: дискусії, самостійна робота з підручником, самостійна робота з
дидактичним матеріалом, евристична (пошукова) бесіда, проблемний виклад,
самостійне розв’язування розрахункових і логічних задач. У практиці своєї
роботи, з метою формування ключових компетентностей, здійснення соціалізації
учнів, на гуртку найчастіше я використовую такі технології:
·
колективно-групового навчання;
·
кооперативного навчання;
·
ситуативного моделювання;
·
обговорення дискусійних питань;
·
нові інформаційні технології.
При використанні технології
колективно-групового навчання я помітила, що така методика більше і
краще дає можливість учням спілкуватися, висловлювати власну думку, приймати
рішення, виділяти головне, аналізувати ситуації. Дуже ефективним методом є «мозкова
атака» її я використовую при проведенні актуалізації опорних знань і
вмінь учнів. Такий метод дає змогу учням використовувати свої
інтелектуальні можливості для швидкого та ефективного виконання завдання.
Дуже часто я застосовую такий прийом як дерево проблем –
інтеракція, за якої відбирається потрібна інформація, здійснюється зв'язок, між
окремими поняттями, учні вільно висловлюють свої думки, приймають складні
рішення.
Велику
користь приносять такі технології як робота в парах, трійках, малих
групах. У групах організовую різні форми роботи: обговорення проблеми,
пошук ідей, створення проекту. Застосування таких технологій сприяє розвитку
критичного мислення, здатності аналізувати, зіставляти ситуації, приймати
рішення. На своїх заняттях ми дуже часто з учнями граємо.
Саме
такі, справді дієві методи призводять до розвитку мислення й творчого пошуку
особистості, позаяк, я проти методів навчання, які демонструють зовнішню
зайнятість вихованців, безпроблемне спілкування з керівником, яскравий
зовнішній результат при застосуванні наслідування. На мій погляд, для кращого
засвоєння й розуміння навчального матеріалу має мати місце науково-дослідницька
та експериментальна діяльність вихованців.
На заняттях
діти самостійно виконують творчі завдання екологічного напрямку, що спонукають
їх шукати й вивчати необхідний теоретичний матеріал. Такі завдання заставляють
їх замислюватися над екологічними проблемами та шукати вихід із них.
Велике значення
в розвитку творчого мислення у вихованців має колективне обговорення проблем,
обмін інформацією у зв’язку з пошуковою діяльністю. Гарних результатів отримують ті вихованці, в яких є найбільший інтерес
до позакласної роботи, творче мислення, уява, спостережливість, розвинені такі
загальнолюдські якості, як воля, цілеспрямованість, наполегливість, є
небайдужими до всього, що відбувається довкола.
Однією з
важливих задач я вважаю – навчити дітей дискутувати. В цьому мені
допомагають такі інтерактивні технології як метод «Прес» , «Займи позицію». Під час таких занять ми ведемо широке
обговорення спірних питань.
Для досягнення
навчальної і виховної мети намагаюся чітко сформулювати пізнавальне та
практичне завдання, щоб не заважати вихованцю діяти цілеспрямовано. Уникаю передчасного
втручання у процес самостійної діяльності, щоб не порушити хід його думок.
Замість прямих підказок даю навідні запитання, у тих випадках, коли йому
об’єктивно необхідна допомога. Висловлюю
свої враження обдумано, усвідомлюючи вплив кожного вислову на стан, а також і
на характер пізнавальної та практичної активності виконавця. Як наслідок –
вихованці орієнтуються на об’єктивні параметри результатів і здатні на
самооцінку
На кожному
рівні навчання, відповідно до навчальної теми та досвіду школярів, організовую
заняття, які тією чи іншою мірою сприяють розвитку творчої діяльності.
Практикую проведення інтерактивних занять: заняття-екскурсія, заняття-конкурс,
заняття-гра „Презентація”, заняття-звіт. Завдяки таким видам роботи формуються поняття „екологічна культура”,
„праця”, „відповідальність”, „майстерність”, виховується позитивне ставлення до
навколишнього середовища. Водночас закладаються навички екологічної культури: берегти
і любити природу, бути відповідальним за її збереження. Все це в комплексі
здійснює значний вплив на формування творчої активності і розвитку творчих
здібностей школярів.
Участь у семінарах,
конференціях, змаганнях, освітніх проектах і програмах.
Вихованці гуртка постійно приймають участь у конференціях, змаганнях,
освітніх проектах і програмах. Пишаюся результатами успіхів творчої діяльності гуртківців:
- Грамота
Міністерства освіти і науки України Національний еколого-натуралістичний центр
учнівської молоді, 2009 р.;
- Диплом ІІІ
ступеня Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної
адміністрації територіальне відділення МАН учнівської молоді, 2009р.;
- Диплом КЗ
"Кіровоградський обласний центр еколого-натуралістичної творчості
учнівської молоді", 2013р.
- Перемога у
районному етапі обласного конкурсу «Вчимося досліджувати та охороняти природу»,
2015 р.
Гурток
працює за програмою гуртка „Юні друзі природи” (основний рівень, 144 год/рік, 4
год/тиж.) Тараненко В.І., Павлівська С.М., Радченко Т.Д. з "Програм
гуртків природничо-біологічного напрямку" (Рекомендовано Міністерством
освіти і науки України, Лист МОНУ № 1/ 11 - 5131
від 09.12.2003 р.)Н. М. Чернова, А. М. Бєлова, - щоб екологічне мислення стало необхідною частиною мислення молодого покоління. Розуміння цього повинно стати основою екологічної підготовки вчителя».
Отже,
процес формування екологічного мислення іде через світосприйняття і
світоуявлення, логіко -методологічна структура якого
відповідала б загальним, народознавчим, краєзнавчим
та конкретно -історичним практичним завданням позашкільної
освіти. Таке мислення вимагає високого рівня професіоналізму учителя, який
свідомо, через переконання сприймає певні екологічні світоглядні принципи,
спираючись на ціннісні природоохоронні орієнтири, моральні та
етичні норми поведінки в природі, естетичні ідеали своєї епохи.
«Життєво важливо, - наголошують
Немає коментарів:
Дописати коментар